Чесність входить до переліку стандартних людських чеснот. Якщо про людину відгукнулися в контексті - «Так він постійно бреше», його з часом почнуть звинувачувати і в інших вадах: зраді, крадіжці.
Тому, коли дитину, яка ледь навчилася говорити, батьки звинувачують у брехні, дорослі починають малювати нехороші перспективи: спочатку незначна брехня, потім велика, патологічна. Яким же виросте наше чадо?
Однак психологи ретельно вивчили це питання, на превеликий подив батьків, заявляють, що ми брешемо одне одному за все життя більше 90 тисяч разів. Причому у чоловіків бажання йти на хитрість виникає більше - 5 раз за день, у той час як у жінок – це всього 3 рази. Звичайно, показники усереднені. Проте, як можна вимагати від дітей бути чесними, якщо самі не можемо бути такими?
Психологи пропонують не драматизувати ситуацію і кажуть, що дитяча брехня завжди має позитивний підтекст. Це свого роду крик про допомогу і свідчить про те, що дитині потрібна підтримка. Брехня допомагає адаптуватися в соціумі. Найчастіше брехня комфортна не тільки для тих, хто бреше, а й для тих, кому адресована інформація.
Види брехні
Активна. Людина навмисне повідомляє неправдиву інформацію.
- Пасивна. Людина повністю або частково замовчує про що-небудь.
- Усвідомлена. Людина повністю розуміє, що вона бреше, свідомо перекручує факти, наприклад, для того, щоб врятувати близьку людину.
- Неусвідомлена. Людина, сама того не розуміючи, бреше про будь-які факти або події. Вона робить це через емоційне потрясіння.
- Патологічна. Людина вигадує або спотворює правильну інформацію й отримує від цього задоволення.
Як зрозуміти, що дитина обманює?
Якщо дитина почала брехати, то потрібно з'ясувати ознаки обману. Їх декілька:
- Якщо дитина, відповідаючи, відводить очі вбік - це значить, вона бреше.
- Малюк бреше, якщо відповідає коротко, намагається швидше закінчити неприємну розмову, змінює тему.
- Якщо синові або дочці насправді страшно і соромно через брехню, то у них може піднятися температура.
- Якщо дитина часто кліпає очима, кусає губи, пітніє, чеше себе, торкається до обличчя (рота, носу, вуха, волосся), знайте - вона бреше.
- Маленький брехун робить зайві рухи, не жестикулює. Він намагається стояти або сидіти якомога більш статично.
- Дитина бреше, якщо хоче зробити перерву в розмові, їй важко дається вимова слів.
Чому дитина бреше?
Чому діти брешуть батькам? Це питання турбує багатьох дорослих. На те може бути декілька причин:
- у батьків занадто завищена планка вимог до дитини. І малюк, щоб не розчаровувати близьких, починає віртуозно брехати;
- відсутність довіри у стосунках із батьками;
- зайва суворість у вихованні тягне за собою брехню з боку дитини, щоб уникнути покарання;
- іноді дитина бреше на благо. Якщо батьки хапаються за серце при вигляді розмальованих шпалер або пролитої на диван фарби, дитина, щоб не засмучувати улюблених батьків, буде придумувати небилиці.
Вікові особливості дитячої брехні
4-5 років
У силу віку діти брешуть по-різному. Коли дитині 5 років, вона ще погано відрізняє правду від неправди. Вона щиро вірить близьким. Боячись втратити батьківську любов, дитина бреше, що прибрала іграшки або погодувала кішку. Демонструйте дитині свою любов і довіру без будь-яких умовностей, тоді бажання прикрасити відпаде саме по собі.
7-8 років
Семирічні першокласники різко стають «дорослими». Для них необхідним є особистісний простір, де вони відчують себе господарями. Брехню вони використовують як щит. Поставтеся до цього з розумінням, поясніть малюкові різницю між самостійністю і вседозволеністю.
Незважаючи на те, що думка батьків залишається на першому місці, дитина 8 років бреше, тому що хоче бути кращою для них. Тому і намагається приховати прорахунки в школі і не дуже хороші оцінки. Поясніть, що в даній ситуації брехня не йде на спасіння, усе таємне завжди викривається.
9-10 років
Дитина бреше в 10 років, тому що вона вже доросла, прекрасно відрізняє брехню від правди і розуміє соціальні відмінності між людьми. Дитина 9 років бреше, тому що любить розповідати одноліткам про «круті» іграшки, яких у неї немає, прикрашає свої житлові умови, хвалиться знайомством із зірками кіно. Психологи нічого не радять, кажуть - пройде саме.
11-12 років
Ближче до одинадцяти років бажання брехати свідчить про недовіру в сім'ї, занадто суворе виховання, певні обмеження. Подумайте, чому дитина може вам не довіряти. Попереду перехідний вік, необхідно встановити контакт з дитиною. Може, потрібна допомога фахівця.
Як відучити дитину брехати?
Звичайно, виникає питання. Що робити, якщо дитина бреше? Як відучити дитину брехати?
Для початку потрібно зрозуміти, чому дитина бреше. Скільки дітей - стільки ж і варіантів брехні. Значить, стільки ж і способів їй запобігти. Найголовніше - не треба відносити брехню до розряду чогось дуже важливого. Коли дитині 4-5 років, дитячу хитрість можна перевести на жарти і разом посміятися. До десяти років регулярна брехня з боку дитини свідчить про несприятливий психологічний стан або навіть неврологічні захворювання, що вимагають допомоги фахівця.
Головне, вчасно розібратися в причинах і пам'ятати, що дитяча брехня часто буває на благо. Підходьте до виховних моментів з «холодною головою».
